Є 4 етапи становлення мовлення
Перший етап (від народження до 6-місячного віку) — на цьому етапі відбувається підготовка дитини до вербального мовлення, перші голосові реакції з’являються з моменту народження — це крик та плач.
Активно розвивається дихальна система, голосовий та артикуляційний відділ мовленнєвого апарату.
Якщо до кінця 1-го місяця дитя не кричить перед годуванням, потрібно звернутися до лікаря.
Вже в 1—2 місяці у дитини з’являється потреба в емоційному спілкуванні з дорослими, зосереджуватися на звуках голосу дорослого.
В період з 2 до 3 місяців у дитини виникає потреба бачити перед собою обличчя того, хто розмовляє. Якраз у цей період (приблизно у 3 місяці) у дитини з’являється агукання.
У три-чотири місяці з’являється лепет. Новонароджене маля звертається до дорослих лише за допомогою крику, який виражає потребу в їжі, сигналізує про біль.
Між 4 і 6 місяцями дитина починає лепетати. За допомогою лепету дитина намагається спілкуватися з дорослими, відповідаючи таким чином на звернене до неї мовлення. Вже з 8—9 місяців малюк може повторювати за дорослими окремі склади і навіть невеликі слова: «мама», «папа», «баба» тощо. За нормативними показниками в 1 рік дитина має говорити до 10 слів, які вона чітко співвідносить з певними предметами чи явищами, розуміти назви добре знайомих предметів, явищ, виконувати відповідні дії до дитячих забавлянок (але цей показник може бути відносним).
Другий етап становлення вербального мовлення розпочинається у віці від шести місяців до трьох років. Протягом цього етапу відбувається перше свідоме утворення звуків та становлення активної вербалізації. Починаючи з шести місяців дитина може імітувати деякі окремі звуки та склади. Від одного року до трьох відбувається становлення активного мовлення та перехід слів із пасивного словникового запасу в активний — цей віковий період характеризується розумінням мовлення дорослих, проте розуміння набагато вище деяких вербальних можливостей дитини. Тому у цей час дитина може розуміти звернену мову, проте неякісно відображати свою відповідь. Перші слова дитини загального характеру. У два-три роки словниковий запас активно накопичується, тому на третьому році життя починає формуватися граматичне усвідомлення вербального мовлення дитини.
2—3 роки. Активний словник до 3 років досягає 1000—1200 слів, в основному це іменники і дієслова. Малюк активно займається словотворчістю, може сам придумувати слова. Висловлювання здебільшого прості, з’являються питальні слова (як, де, чому). Звуковимова нечітка, можуть бути відсутні шиплячі звуки, зменшувальні слова, мінятися місцями склади. Дитина вільно орієнтується в знайомій обстановці, може назвати безліч предметів і дій. Малюк з цікавістю слухає прості казки, повторюючи за дорослими окремі фрази з них. До 3 років діти можуть відгадувати прості загадки, запам’ятовувати напам’ять маленькі тексти, якщо дитині їх читали багато разів. Переважають прості фрази, звуковимова недосконала, часті граматичні помилки у вживанні числа, роду, відмінка, але мову легко можна зрозуміти. Діти вже задають перші питання, можуть наслідувати інтонації дорослих.
Третій етап характерний для дошкільників та починається у віці від трьох до семи років. На даному етапі відбувається найбільше накопичення словникового запасу, активне розуміння та розвиток граматичної побудови вербального мовлення. У дитини з’являються навички слухового контролю над мовленням, у більшості дітей відмічаються деякі дефекти мовлення на кшталт проблем з вимовою звуку [р]. У чотири роки дитина користується простими реченнями, а у віці 5 років з’являються ускладнені граматичні обороти. На момент вступу до школи у малюка повинні бути сформовані правильне фонематичне сприймання, чітке розуміння та диференціація всіх звуків.
3—4 роки. Дитина починає розмірковувати, її словник досягає 2000 слів до кінця четвертого року життя. Триває активна словотворчість, придумування власних слів. Фрази дитячих висловлювань короткі, складаються з 3—4 слів, з’являється більше прикметників, прислівників, числівників. Основні дефекти звуковимови в цьому віці — заміна шиплячих, відсутність звуків [ц], [л], [р]. В складних словах малюк може переставляти склади місцями або пропускати їх. Діти починають помічати недоліки в мові однолітків. Трирічні запам’ятовують і з задоволенням розповідають вірші і маленькі казки напам’ять.
4—5 років. До початку п’ятирічного віку дитина має в активному словнику близько 3000 слів. Вона точно називає предмети, придумує власні слова з дивних на слух дорослого поєднань звуків. У мові багато прикметників, є прислівники, складні префікси і займенники. Висловлювання складні, правильно оформлені, з’являється монологічне мовлення. Діти можуть переказати щойно прочитану розповідь або казку, описати іграшку, картинку. Звуковимова наближається до літературної норми, хоча ще може не бути чіткої вимови шиплячих і звуків [л], [р]. З’являється інтонаційна виразність мови, діти можуть вимовляти слова тихо і голосно, пошепки, розповідати вірші з великим артистизмом.
5—6 років. Мова дошкільника в цьому віці знаходиться на рівні мови дорослого, в його активному словнику більше 3000 слів. Діти розуміють, що таке узагальнюючі слова, можуть міркувати про абстрактні поняття. Мова граматично правильна, висловлювання повні і розгорнуті. Звуковимова правильна, хоча до цих пір може зустрічатися дефектна вимова звуків [л], [р]. Зв’язна мова вдосконалюється — дитина може без допомоги дорослого переказати зміст літературного твору, описати різні події. Під час читання віршів вона використовує багату інтонацію, засоби виразного читання.
Четвертий етап становлення мовлення характеризується накопиченням словникового запасу. Він варіюється у рамках шкільної програми. Цей період триває від 6 до 17 років. На цьому етапі діти засвоюють мовлення як граматичну одиницю, ціленаправлено та вербально. Головний критерій мовленнєвого розвитку дитини — вміння створювати граматичні та лексичні зв’язки, робити перекази, аналізувати звуки та склади. Важливе значення має не тільки об’єм словникового запасу, а його якість та вміння користуватися ним, тому дитина старшого дошкільного та шкільного віку повинна добре володіти навичками словотворення та словозміни. Правильний і вчасний мовленнєвий розвиток дозволяє дітям легко засвоювати нові поняття та бути успішними у навчальній діяльності.
